Заповіт прочанина


Перейти до змісту


A Pilgrims Testament:
The Memoirs of St. Ignatius of Loyola.
Saint Lois: The Institute of Jesuit Sources, 1995.


Переклав з англійської Андрій Маслюх


ПЕРЕДМОВА

Автобіографія св. Ігнатія з Лойоли, перекладена досі на три десятки мов, завдяки цьому виданню посяде належне місце і в українській літературній традиції. Хоч драматичний життєвий шлях св. Ігнатія розпочинається в аристократичному середовищі Іспанії далекого ХХ століття, він поступово відкриває для себе ще глибшу драму - драму сповненого любов'ю Бога, який промовляє до його спраглої пізнання душі всечасно, у, здавалося б, найпростіших ситуаціях із повсякденного життя. Так Ігнатій пізнає напруження, яке не спроможне дати йому шляхетне оточення, так розпочинається проща мирянина, який заснував у подальшому найбільший у світі чернечий орден - Товариство Ісуса, відоме назагал як орден Єзуїтів.

Духовна мандрівка Ігнатія розпочалася тоді, коли він ще був мирянином і гадки не мав про чернече життя. Це вже само по собі може послужити цінним уроком для мислячих людей у сучасній Україні, де миряни прагнуть відшукати своє покликання у Церкві і в суспільстві. Характерною ознакою Ігнатієвого життя є пошук - спершу це пошук особистої слави та романтики, та поступово - навіть дуже поступово - він перетворюється на пошук шляхів прибільшення слави Христа і поглиблення любови до Нього. Ігнатієві довелося з'ясувати, що деякі з цих шляхів вели його до миру і цілісности, тоді як інші просто вели в нікуди. Врешті-решт він усвідомив, що його найсокровенніші прагнення збігаються з прагненнями Бога, Пресвятої Тройці, яка створила його і сплатила за нього відкуп, а тепер надихала так, що годі собі й уявити.

Бог діяв через Ігнатія у спосіб, якого той не міг передбачити. Ігнатій не здобув грунтовної освіти, а заснований ним орден повсюди знаний завдяки своїй діяльності на інтелектуальній ниві. Ігнатій-єзуїт провів своє життя у Римі на посаді Генерального Настоятеля Товариства Ісуса, а його люди тим часом перебували у найвіддаленіших місцях, у вороже налаштованому оточенні працюючи разом із Ісусом серед тих, хто ще не пізнав глибин нескінченно винахідливої Божої любови.

Якщо в Ігнатієві жив геній, то це яскраво виявляється у створеному ним простому викладі того, як Бог діє в людській душі, прагнучи возз'єднати нас із Собою через служіння у світі, тобто через співпрацю з Христом, який безнастанно працює задля спасіння усіх. Маючи на меті засвідчити це, він залишив нам три твори: по-перше, "Духовні Вправи"; по-друге, Конституції Товариства Ісуса; і, по-третє, цю "Автобіографію". В усьому, що не стосувалося містицизму, Ігнатій був зовсім позбавлений драматизму. Він детально оповідає нам про мандри своєї душі, допомагає усвідомити драму Божої любови до світу - любови, яка не знає меж.

Первісно "Автобіографію" було написано іспанською та італійською мовами, та завдяки критичному ставленню до тексту та вдалим перекладам маємо тепер офіційні версії кількома мовами. В основу цього перекладу українською мовою покладено останню за часом створення англійську версію. Хотілося б висловити глибоку вдячність Сент-Луїському Інституту Єзуїтських Ресурсів, який надав дозвіл на використання опрацьованого у цьому закладі тексту. Кошти на публікацію книги надала Єзуїтська Конференція Сполучених Штатів Америки, канадійці, що підтримують Церкву в Україні, та українці, які прагнуть звеличити присутність Бога у країні, яка пізнала Його ще за сивої давнини. Нехай цей переклад сприяє прибільшенню Божої слави в Україні.

о. Давид Назар, ТІ
Протоігумен Єзуїтів України


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню