Заповіт прочанина


Перейти до змісту

18

2. Дорога до Монтсеррата: 1522


[18] 1 Напередодні празника Божої Матері в березні 1522 року, вночі, він якомога потаємніше пробрався до одного жебрака і, скинувши з себе все вбрання, віддав його жебракові; вдягнувся в одежину, яку собі вибрав, попрямував до вівтаря Матері Божої і став перед ним навколішки.


2 Так, то на колінах, то стоячи зі своїм посохом в руках, він провів цілу ніч.


3 На світанку, побоюючись, щоб його не впізнали, він вирушив у дорогу, вибравши не прямий шлях до Барселони, на якому багато хто міг його упізнати та віддати шану,


4 а повернувши до містечка під назвою Манреса. Там він мав намір на кілька днів затриматися у заїзді, а також занотувати дещо у своїй книзі; її він зберігав вельми сумлінно і знаходив у ній неабияку втіху.


5 Коли він уже знаходився десь за лігу від Монтсеррата, його поспіхом наздогнав якийсь чоловік і запитав, чи віддав він свій одяг жебракові, як це стверджував останній.


6 Коли він відповів ствердно, на очі йому набігли сльози через співчуття до жебрака, якому він віддав одяг: співчуття, позаяк він збагнув, що жебракові цьому не давали проходу, гадаючи, що те вбрання він десь поцупив.


7 Та хоча як він не намагався уникати уваги до своєї особи і виявів пошанування, йому не вдалося довго пробути в Манресі, не викликаючи серед людей розмов про вчинені ним великі діяння, пов'язані перш за все з тим, що відбулося в Монтсерраті; невдовзі значно перевищили істину: він, мовляв, відмовився від великого доходу і т.д.


--------------------

Чорна Діва з Монтсеррата є одним із найвідоміших образів Божої Матері у світі, а бенедиктинський монастир, де вона знаходиться, приваблює прочан уже майже тисячу літ.


Тривала перерва у процесі диктування Ігнатієм тексту автобіографії, про яку згадує да Камара, настала, вочевидь, у кінці цього розділу, в якому йдеться про перші дні перебування майбутнього святого в Манресі.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню