Заповіт прочанина


Перейти до змісту

26

3. Перебування в Манресі: 1522-1523


[26] 1 Окрім семи годин, присвячених молитві, він також заходився допомагати у справах духа деяким душам, які приходили, розшукуючи його. Решту дня він проводив у роздумах про божественне, залежно від того, над чим розмірковував чи що читав у той день.

2 Проте варто було йому прилягти, як його часто охоплювало почуття великого просвітлення, великої духовної втіхи; це забирало у нього чимало часу, відведеного для сну, якого і так було небагато.

3 Кілька разів про це поміркувавши, він дійшов висновку, що приділяв розмовам з Богом цілком достатньо часу, а, крім того, ще й решту дня;

4 тож він почав сумніватися, чи породжені згадані просвітлення добрим духом. Зрештою, він вирішив, що краще буде ними нехтувати, а у призначений для цього час спати. Так він і повівся.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню