Заповіт прочанина


Перейти до змісту

28

3. Перебування в Манресі: 1522-1523


[28] 1 Перше: Він відчував велике благоговіння перед Пресвятою Тройцею і тому щодня молився до трьох Осіб окремо.

2 Проте, оскільки він молився також і Пресвятій Тройці, якось його навідала така думка: чому він має промовляти до Тройці чотири молитви? Ця думка не завдала чи майже не завдала йому клопоту, бо він не надав їй особливого значення.

3 Одного дня, коли він відмовляв молебень до Божої Матері на східцях того ж таки монастиря, розум його почав здійматися вгору, і він наче уздрів Пресвяту Тройцю в образі трьох музичних ключів. Це викликало у нього стільки сліз та ридань, що він ніяк не міг оволодіти собою.

4 Того ж ранку, йдучи у процесії, яка вийшла звідти, йому не вдалося стримати сліз аж до обіду; попоївши, він не міг зупинитися й говорив тільки про Пресвяту Трійцю,

5 висловлюючи при цьому чимало найрізноманітніших порівнянь і відчуваючи неабияку радість та втіху. Враження від описаного почуття великого благоговіння, яке охопило його під час молитви до Пресвятої Тройці, не залишало його впродовж усього життя.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню