Заповіт прочанина


Перейти до змісту

29

3. Перебування в Манресі: 1522-1523


[29] 1 Друге: Якось перед його внутрішнім поглядом постала картина створення Богом світу; при цьому він відчув велику духовну радість. Йому здавалося, що він бачить щось біле, з чого виходить кілька променів; власне з цього Бог і сотворив світло.

2 Проте він не знав, як все це витлумачити, і не надто добре пам'ятав те духовне просвітлення, яке Бог закарбував у його душі в той час.

3 Третє: Також у Манресі, де він провів майже рік, після того, як Бог почав втішати його, і він побачив плоди, які породив, спілкуючись з іншими душами, він відкинув ті крайнощі, яких дотримувався до тієї пори, й став обрізати нігті і стригти волосся.

4 Одного дня, знаходячись у тому ж таки містечку і слухаючи Месу в церкві згаданого вище монастиря, він під час піднесення Тіла Господнього побачив своїми внутрішніми очима щось на взірець білих променів, що спадали згори.

5 І хоч навіть попри те, що збігло вже стільки часу, він не може цього як слід пояснити, тоді він, безперечно, ясно побачив подумки, як Господь наш Ісус Христос перебуває в цьому пресвятому Таїнстві.

6 Четверте: Коли він молився, то в його уяві часто й надовго з'являлася людська природа Христа. Образ, що поставав перед ним, був схожий на біле тіло, не надто велике і не надто маленьке, проте розрізнити окремих частин йому не вдавалося.

7 Він бачив це у Манресі багато разів; сказати б, двадцять чи сорок, він не насмілився б вважати цю кількість брехнею. Ще раз він бачив це в Єрусалимі, і ще раз - в дорозі, неподалік від Падуї.

8 У такому ж вигляді він бачив і Божу Матір, не розрізняючи окремих частин.

9 Такі видіння, що поставали перед ним, додавали йому тоді сили і всякчас так зміцнювали його у вірі, що він часто думав собі: якби не було Святого Письма, щоб навчати нас цих правд віри, то він рішуче пішов би за них на смерть тільки через те, що побачив.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню