Заповіт прочанина


Перейти до змісту

36

3. Перебування в Манресі: 1522-1523


[36] 1 Коли він пішов роздобути ці сухарі, його охопили великі сумніви: "Оце і є твоя надія та віра в Бога, який тебе не покине?" і т.д.

2 Ці сумніви були такими сильними, що завдавали йому неабиякого клопоту;

3 зрештою, не знаючи, що робити, оскільки бачив аргументи на користь і того, й іншого, він вирішив покластися в цьому питанні на свого сповідника

4 і розповів йому, як сильно прагне йти до досконалости і робити все, що може, задля примноження Божої слави, а також виклав перед ним причини, які породжували в нього сумніви щодо того, чи повинен він брати з собою якусь провізію.

5 Сповідник розсудив, що йому слід попросити і взяти з собою все потрібне. Коли ж він звернувся з таким проханням до однієї пані, та поцікавилася, куди він має намір податися.

6 Якусь мить він вагався, чи варто говорити їй про це, проте зважився сказати лишень, що прямує в Італію, в Рим.

7 Вона ж, немовби здивувавшись, мовила: "Ви хочете їхати до Рима? Ну, я й не знаю, якими повертаються ті, хто туди їде." (Вона мала на увазі, що в Римі не можна розраховувати на особливий поступ в духовних справах.)

8 Причиною ж того, що він не насмілився сказати, що прямує до Єрусалима, був страх перед марнославством. Цей страх не давав йому спокою настільки, що він ніколи не наважувався сказати, з якої він країни чи до якої сім'ї належить.

9 Зрештою, роздобувши сухарі, він зійшов на борт корабля. Проте ще на березі він з'ясував, що в нього зосталося п'ять чи шість "білих" (blancas) з тих, які йому дали, коли він просив милостиню попід дверима (позаяк саме так він і жив); тож він залишив їх на лавці, на яку випадково натрапив неподалік від берега.

--------------------
Тут і в подальших розділах згадуються монети, що належать до різних грошових систем; їхні первісні назви збережено за винятком тих випадків, коли можна було підібрати знайомий усім англійський відповідник. Скорочення "і т.д.", яке трапляється в цьому та в інших параграфах, не означає, що там щось пропущено; просто Ігнатій в цих місцях перериває свій виклад.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню