Заповіт прочанина


Перейти до змісту

63

6. Барселона й Алькала: 1524-1527


[63] 1 З огляду на такий присуд він трохи вагався, за що ж йому тепер взятися, бо скидалося на те, що перед ним закривали двері для допомоги душам, вважаючи, що він не вчився достатньо.

2 Зрештою прочанин вирішив податися до архієпископа Толедського, Фонсеки, і просити його висловити свою думку у цій справі.

3 Тож він покинув Алькалу й у Вальядоліді розшукав архієпископа. Відверто виклавши перед ним усе, що його турбувало, він сказав, що, хоч і не знаходиться зараз під його юрисдикцією і не зобов'язаний коритися згаданому вироку, все ж вчинить так, як розсудить архієпископ (до останнього він звертався на "ти", як зазвичай говорив до всіх).

4 Архиєпископ прийняв його вельми привітно; він сказав, що Саламанці в нього є друзі і колегія, й додав, що все це - до послуг прочанина; коли ж той зібрався вже йти, архієпископ дав йому чотири ескудо.

--------------------
Ігнатій завжди підпорядковується законним керівникам та прислухається до їхніх наказів; проте він ніколи не відмовляється від свободи духа, а радше сягає в ній поступу, поглиблюючи своє розуміння відданости як визволення, спізнане ним під час його первісного навернення.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню