Заповіт прочанина


Перейти до змісту

65

7. Клопоти в Саламанці: 1527


[65] 1 "То що ж, у такому разі, ви проповідуєте?" "Ми не проповідуємо, - мовив прочанин, - ми просто по-дружньому розмовляємо з деякими людьми про Божі поняття, приміром, після обіду з тими, хто нас запрошує."

2 "Однак, - сказав монах, - про які Божі поняття ви розмовляєте? Власне це ми й хочемо знати."

3 Ми говоримо, - відповів прочанин, - то про одну чесноту, то про іншу, і при цьому вихваляємо її; то про одну ваду, то про іншу, засуджуючи її."

4 "Ви - не вчені, - сказав монах, - а говорите про чесноти і вади; але ж говорити про це можна тільки двома способами: або завдяки знанням, або завдяки Святому Духові. Якщо не завдяки знанням, то завдяки Святому Духові."*

5 Почувши ці слова, прочанин трохи насторожився, бо такий хід роздумів не надто йому сподобався. Якусь хвилю помовчавши, він сказав, що немає потреби й далі про це говорити.

6 Та монах наполягав: "Сьогодні навколо стільки хиб від Еразма та стільки інших, які одурили цілий світ, а ви не бажаєте пояснити, про що говорите?"

--------------------
*
Власне це - чи від Святого Духа - ми й хочемо дізнатися.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню