Заповіт прочанина


Перейти до змісту

67

7. Клопоти в Саламанці: 1527


[67] 1 Коли минуло три дні, прийшов нотаріус і забрав їх до в'язниці. Проте розмістили їх не внизу, зі злочинцями, а в якомусь приміщенні нагорі, де було страшенно брудно, позаяк приміщення те було старе і давно не використовувалося.

2 Обидвох прикували за ногу до одного ланцюга.

3 Ланцюг цей було прикріплено до стовпа, який стояв посеред будинку; він був десять чи тринадцять долонь завдовжки. Щоразу, коли хтось із них хотів щось зробити, то інший мав його супроводжувати.

4 Усю ніч вони не стулили повік.

5 Наступного дня, коли про їхнє ув'язнення стало відомо в місті, їм передали до в'язниці щось, на чому можна було спати, і велику кількість всього, що було їм потрібно. Відвідати їх постійно приходила сила-силенна люду, і прочанин далі дотримувався свого звичаю говорити про Бога.

6 Бакалавр Фріас прийшов допитати кожного з них окремо, і прочанин віддав йому всі папери, а то були "Вправи", на перегляд.

7 На питання про те, чи є у них товариші, вони відповіли ствердно і сказали, де ті перебувають. Негайно за наказом бакалавра туди пішли і привели Касереса й Артеаґу до в'язниці; Хуаніко, який згодом став монахом, залишили у спокої.

8 Цих, одначе, розмістили не нагорі, разом з двома першими, а внизу, де сиділи звичайні в'язні. І тут прочанин не схотів взяти собі адвоката чи повіреного.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню