Заповіт прочанина


Перейти до змісту

79

8. Поступ у Парижі: 1528-1535


[79] 1 Іспанець, разом з яким прочанин жив на початку і який розтратив його гроші, не повернувши ні шеляга, через Руан вирушив до Іспанії, проте в Руані, очікуючи на проїзд, заслабував.

2 Коли він лежав недужий, прочанин довідався про це з його листа і захотів відвідати іспанця і допомогти йому. Він також подумав, що за таких обстави зуміє переконати іспанця зректися світу і повністю віддатися служінню Богові.

3 Щоб здійснити це, він відчув бажання пройти ті двадцять вісім ліг, які відділяють Париж від Руана, пішки, босоніж та не вживаючи ні їжі, ні води. Коли він молився за це, його охопив сильний страх.

4 Урешті-решт він попрямував до св. Домініка і там вирішив все ж іти так, як описано вище, позаяк той великий страх спокусити Бога, що було його пройняв, вже минувся.

5 Наступного дня вранці, коли йому потрібно було рушити в дорогу, він піднявся вдосвіта. Коли він почав одягатися, до нього підступив такий сильний страх, що йому майже здалося, наче він навіть не зможе зодягнутися.

6 Та попри таку осоружність він все ж вийшов з дому і з міста ще до світання

7 Одначе страх не відступав і діймав його аж до Аржентея, обгородженого муром містечка, що стоїть за три ліги від Парижа по дорозі на Руан; подейкують, що там зберігається вбрання нашого Господа.

8 Містечко те він проминув у тих-таки духовних муках, та коли підступив до узвишшя, муки стали відходити. Це принесло йому неабияку втіху і додало духовної наснаги; він відчув таку радість, що просто посеред поля почав кричати, говорити з Богом і т.д.

9 Того вечора він зупинився на ночівлю в одному шпиталі разом з якимось жебраком, пройшовши за день чотирнадцять ліг. Наступного дня він знайшов пристановище в якійсь стодолі, а на третій день прийшов до Руана: увесь цей час він нічого не їв і не пив, а йшов босоніж, як і вирішив раніше.

10 У Руані він розрадив недужого і допоміг йому сісти на корабель, який ішов до Іспанії. Він також дав йому листи, адресовані своїм товаришам, які перебували у Саламанці, а саме: Калісто, Касересу й Артеазі.


--------------------

У тексті оригіналу частина, написана іспанською, закінчується разом із першим абзацом. До цього місця, за свідченням да Камари, подано справжні слова Ігнатія; зупинившись в Генуї на шляху з Рима до Іспанії, да Камара мусив продиктувати решту такою італійською, на яку був здатний. Для сучасного менталітету видається неймовірним той факт, що да Камара після запевнень у вичерпній турботі про точність задовольнився зовсім не найкращим перекладом у той час, коли в нього, радше всього, була можливість записати текст власноручно.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню