Заповіт прочанина


Перейти до змісту

87

9. Прощання з Іспанією: 1535


[87] 1 Владнавши цю справу, він сів на поні, якого йому купили товариші, і сам вирушив до рідного краю. У дорозі йому стало значно краще.

2 Діставшись до провінції, він повернув з битого шляху на гірську стежину, на якій було не так людно. Трохи проїхавши, він побачив двох озброєних чоловіків, як наближалися до нього (стежина та мала лиху славу через розбійників).

3 Ті ж, вже його проминувши, повернули назад й вельми квапливо стали його наздоганяти, аж він трохи злякався.

4 Та все ж він заговорив до них і з'ясував, що то були слуги його брата, який послав їх йому назустріч,

5 позаяк отримав, вочевидь, звістку про приїзд прочанина з Байонни у Франції, де останнього впізнали. Вони подалися вперед, а він поїхав тією ж дорогою

6 Перед тим, як дістатися до місця, він знову зустрів згаданих вище слуг, які підходили до нього. Вони дуже наполегливо стали просити його завітати до братового дому, одначе їм не вдалося примусити його до цього.

7 Він подався до шпиталю, а пізніше, слушної години, вирушив шукати милостиню тим краєм.

--------------------
Провінція звалася Ґіпускоа, де знаходиться місто Аспейтія, поблизу якого розташований маєток Лойола. Існує благочестива традиція, згідно з якою Ігнатія по приїзді урочисто прийняло духовенство. Скидається на те, що вона постала внаслідок неправильного читання тексту: preti (священики) замість predetti (вищезгадані).


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню