Заповіт прочанина


Перейти до змісту

92

10. Венеція і Віченца: 1535-1537


[92] 1 Під час перебування у Венеції прочанин займався викладанням "Вправ" та іншими духовними справами.

2 Найвизначнішими особами, яким він викладав, були маґістр П'єтро Контаріні та маґістр Ґаспер де Доктіс, а також один іспанець на ім'я Росас.

3 Там був ще й інший іспанець, який звався бакалавром Осесом і знаходився в тісному контакті з прочанином і з єпископом Четте.

4 Хоч у нього й було до певної міри бажання взятися до "Вправ", та він все ж його не здійснював.

5 Зрештою він таки надумав їх зробити. І виконавши їх за три чи чотири дні, він відверто розказав прочанинові, що через плітки, які поширювали деякі люди, він побоювався, щоб у "Вправах" не навчитися якомусь злу.

6 З цієї причини він приніс із собою деякі книги, щоб звернутися до них у випадку, якщо раптом його захочуть обдурити.

7 "Вправи" стали йому у великій пригоді, і, зрештою, він вирішив наслідувати життя прочанина.

8 Він помер першим серед товаришів прочанина.

---------------------
Дієцезії під назвою Четте не існує; можливо, йдеться про К'єті, єпископ якого, Карафа, що був з Ігнатієм у не надто приязних взаєминах, став театинським кардиналом, якого згадано далі, а потім - Папою Павлом ІV.


Під-меню:


Повернутися до змісту | Повернутися до головного меню